“Соціо” & “Час, що минає”: в арт-кафе – виставка графіки та художніх фото
img

Арт-кафе «Стоп-кадр» зібрало поціновувачів сучасного мистецтва на виставці двох юних мисткинь.
Анастасія Гомзякова представила графічні роботи під назвою «Соціо», показавши через трафаретні силуети, чорні та кольорові плани увесь світ. А Юлія Булат показала несподіваний погляд на художнє фото, презентувавши серію «Час, що минає».

Дівчата отримали художню освіту в студії «Арт-кластер» луцької художниці Катерини Ганейчук, зараз же дівчата продовжують здобувати знання закордоном: Настя навчається у Краківській академії, а Юля – у Міжнародному університеті дизайну «School of form» міста Познань.

Виставку Анастасії та Юлії відкрили 26 вересня у межах проекту галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра» – «Крок на шляху мистецтва», який має на меті відкрити юні таланти і нові імена у мистецтві.
«Перші кроки дуже важливі для кожного юного митця, а наш проект допомагає їх зробити. Хочеться вірити, що ви навчитеся у Польщі всього кращого і таки повернетеся в Україну, щоб тут втілювати усі ваші найсвіжіші ідеї, або ж прославлятимете нашу країну закордоном. Бажаю вам масштабних виставкових проектів і персональних експозицій!», – зазначила керівний партнер галереї Леся Корсак.

Мистецтвознавець Зоя Навроцька розповіла, що критиків ніхто не любить, але насправді у критиці немає нічого поганого.

«І негативну, і позитивну критику треба сприймати як імпульс до розвитку, але я тут зараз не критик, бо з вами хочеться говорити на рівних, як із митцями. Я бачу тут не просто перший крок, а певний рівень професійності, молодого художника, з яким можна говорити у тембрі власного голосу, не погладжуючи по голові, щоб раптом не засмутити і не образити. І дозволю собі сентиментально думати, що як би там не склалося майбутнє, а ви пропагуватимете українське мистецтво, бо позиціонувати себе українським художником чи поетом можна у будь-якій точці світу».

Також, мистецтвознавець прокоментувала детально роботи кожної із учасниць виставки.
«Мінімалістична графіка Насті – це відчуття білої площини, у взаємодію з якою входять якісь плями, гра кольорів, коли цей простір стає світом і Всесвітом. Це дуже естетичні і професійно зроблені фігурки, які відображають дуже глибокі ідеї, показуючи, як глибоко відчуває час і стиль у мистецтві така юна ще людина. Це дуже цікава спроба показати соціум, його хаос незахищеність, і розумний глядач неодмінно зможе відчитати з цих робіт багато.

Твори Юлі мене просто вражають. Здається, що фото сьогодні займає провідну роль, як і живопис, і ліплення. Ця добірка художніх фото не може залишити байдужими, бо естетично наточене око побачило такі об’єкти у часі і просторі, які дуже красиві. Чого варта лише клямка потрісканого вікна… Це ж поет може написати цілу поему! Скільки разів воно відкривалося, як його робив сільський тесля, скільки до клямки торкалася рука і дитини, і жінки, і бабці, скільки хтось визирав із нього…

Роботи Анастасії та Юлії експонуватимуться в арт-кафе «Стоп-кадр» орієнтовно протягом двох тижнів, тож у лучан ще є час прийти і відшукати у кожному з полотен чи фото особливий сенс.

26 вересня
Арт-кафе "Стоп-кадр"
Виставки